Наступного дня після мого файту на М1 розпочався передноворічний турнір у Монстрів, які цього разу примудрилися зважитись в одній вазі - до 41 кг. Я вже приготувалася до чергового цирку на тему "один з одним на ринг не вийдемо" (і це в'якають гадьониші, які з 20-тижневого від зачаття віку лупцювали мене зсередини, і все своє життя влаштовують по сто бійок на добу!), як тут... Яра примудрився програти пацанчіку, у якого Бо до того рази три вже вигравав! Щоправда, в пацанчіка цього, який зазвичай нічого особливого не демонстрував, крім того, що він шульга, що завжди незручно, цього разу просто біс вселився - перемігши Яру в чвертьфіналі, в півфіналі він переміг ще одного пацана з Донбасу, якого всі прочили як мінімум у фіналісти і який якось навіть виграв у Бо, щоправда, на "домашньому" ринзі і розподіленим рішенням суддів.
Боніфацій звично розніс своїх суперників в попередніх боях і задоволено потирав ручиці, тіпо, буде бій "Помста за брата", бугага. На всі вмовляння Яри, Василенка, тренера та мої - поставитись до суперника серйозніше - уваги не звертав, принаймні, ми всі цього не помітили. І що б ви думали? Вийшов сьогодні на фінал і спокійно "розкатав" пацана! Ось вони обидва на п'єдесталі -
Хоча, можливо, це тому, що тут вже суперник не настроївся і не сподівався виграти у Бо в четвертому бою, програвши в трьох попередніх.
Василенко розчулився і подарував Монстрам новий комплект форми та рукавички
хоча мене задушила жаба, бо все одно вгроблять за пару змагань.
Відразу після Нового Року Монстри їдуть в Донецьк, і це прекрасно
очі б мої не бачили цих чудовиськ ;)
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}